|
Коляда |
21.14 |
В канун Рождества, хочется рассказать о том, что живы еще традиции его празднования в селах Донецкой области, и взять для примера рассказ жительницы села Луганское Марьинского р-на Донецкой обл. Может быть этот материал поможет кому-то вернуть традиции этого праздника в свое сердце.
Воспоминания бабушки Жени по Коляде.
Заяц Євгенія Харитонівна (15.04.1931 р.н.) - Народилась и виросла в с.Пречистовка (Марьинский р-н, Донецкая обл.). Записано 02.12.10.
 Рожество:
6.01. Вечеря.
6 ввечері носили вечерю по своїм (усім родичам не тільки хресники хрещеним батькам як зараз). Зі страв на Вечерю обов’язково повинні бути кутя й узвар. (І зараз такий звичай ще живий, діти носять по рідним вечерю, а ті їх вже одарюють – і грошима, і подарунками, цукерками і т.ін.)
Вранці рано 7-го рожествують чоловіки. Йшли по домах зі спеціальною піснею рождественскою (могли бути з зіркою). Могли зайти до будь якої хати й посівать й рождествовать. Їм могли дати будь що – і по 100 гр. налити й до столу пригласити. С зіркою ходили тільки чоловіки 7.01 на Різдво (можливо, що тільки на Різдво, не дуже про це пам’ятаю). Ми (жінки) не ходили ніколи.
А ще діти колядували вдень по своїх, а в селі всі свої: родичи, хрещені, куми, свати і т.ін.
Колядка:
Коляд-коляд-колядниця
Добра з медом паляниця
А без меду не така
Дай дядько п’ятака
Як не даси п’ятака
Возьму вола за рога
А кобилу за чуприну
Та й поведу на могилу
А з могили на тічок (точок - базар)
Дай дядьку п’ятачок.
За коляду-щедрування дітям давали пиріжки, булочки, п’ятаки (совєтські).
13.01 – Меланка.
Меланкували жінки пізно ввечері 13.01 з піснею:
Меланка ходила
Василько просила
Василько мій татко
Пусти мене в хатку
Я жито не зала (не жала?)
Чесний хрест держала
Богу свічку ставте
А нам калач дайте!
За меланку давали копійки. Церкви ж не було тоді. Й жінкам за меланку теж і 100 гр. наливали і за стіл сажали, і по годині-другій розмовляли, спілкувались. З меланкой заходили теж в любий дім. Тільки вже в останній час вибирали, в яку оселю входити, бо вже люди не всі однакові стали.
Щедрий Вечір – 14.01
Посівали чоловіки пізно вночі з 13.01 на 14.01. Бувало вже тут (коли вже жили у с.Луганському) жінки та чоловіки йшли в цю ніч меланкувать та посівать окремо, а потім всі разом збирались до однієї хати святкувати Старий Новий Рік. На Новий рік обов’язково повинен в хату першим зайти чоловік, не дай Бог жінка!
Посівали чоловіки з піснею:
Ой в полі в полі
Сам Господь ходив
Сам Господь ходив
Землю розносив
Діва Марія
Жито носила
Жито носила
Бога просила
Ой рости, Боже,
Жито-пшеницю
Жито-пшеницю
Всяку пашницю
Словами ж казали: Сєєм-вєєм посіваєм
З Новим Роком Вас вітаєм!
(Наспівав Борисенко Д.А. – онук Заяц Є.Х. - 1980 р.н., узнав її від отця, а той від свого отця і чоловіка Євгенії Харитонівни, тобто вже діда Дмитра Васильовича Борисенко (1930-1991), який народився в с.Тимошівка, Токмакського р-ну Запорожської обл.)
Вдень 14.01 діти щедрували під вікном. Хоч до своїх прийшов, хоч ні, а вони тоді приглашали в хату.
Щедрівки:
Щедрик-ведрик
Дайте вареник
Грудочку кашки
Кільце ковбаски
Словами:
Добрий вечір
Святий вечір!
Щедрівочка щедрувала
На віконце припадала
Чи ти тітка наварила
Чи ти тітка напікла
Неси нам до вікна!
Щедрували діти також по своїх, а за щедрування давали пиріжки, булочки, п’ятаки (совєтські).
| |
| Просмотров: 22169 | Добавил: ra-deja | Рейтинг: 5.0/1 | | |
| Всего комментариев: 5 | ||||||
| ||||||
