Коляда

ra-deja — Wed, 05 Jan 2011 19:14:40 GMT

В канун Рождества, хочется рассказать о том, что живы еще традиции его празднования в селах Донецкой области, и взять для примера рассказ жительницы села Луганское Марьинского р-на Донецкой обл. Может быть этот материал поможет кому-то вернуть традиции этого праздника в свое сердце.

Воспоминания бабушки Жени по Коляде.

Заяц Євгенія Харитонівна (15.04.1931 р.н.) - Народилась и виросла в с.Пречистовка (Марьинский р-н, Донецкая обл.). Записано 02.12.10.

Рожество:

6.01. Вечеря.

6 ввечері носили вечерю по своїм (усім родичам не тільки хресники хрещеним батькам як зараз). Зі страв на Вечерю обов’язково повинні бути кутя й узвар. (І зараз такий звичай ще живий, діти носять по рідним вечерю, а ті їх вже одарюють – і грошима, і подарунками, цукерками і т.ін.)

Вранці рано 7-го рожествують чоловіки. Йшли по домах зі спеціальною піснею рождественскою (могли бути з зіркою). Могли зайти до будь якої хати й посівать й рождествовать. Їм могли дати будь що – і по 100 гр. налити й до столу пригласити. С зіркою ходили тільки чоловіки 7.01 на Різдво (можливо, що тільки на Різдво, не дуже про це пам’ятаю). Ми (жінки) не ходили ніколи.

А ще діти колядували вдень по своїх, а в селі всі свої: родичи, хрещені, куми, свати і т.ін.

Колядка:

Коляд-коляд-колядниця

Добра з медом паляниця

А без меду не така

Дай дядько п’ятака

Як не даси п’ятака

Возьму вола за рога

А кобилу за чуприну

Та й поведу на могилу

А з могили на тічок (точок - базар)

Дай дядьку п’ятачок.

За коляду-щедрування дітям давали пиріжки, булочки, п’ятаки (совєтські).

13.01 – Меланка.

Меланкували жінки пізно ввечері 13.01 з піснею:

Меланка ходила

Василько просила

Василько мій татко

Пусти мене в хатку

Я жито не зала (не жала?)

Чесний хрест держала

Богу свічку ставте

А нам калач дайте!

За меланку давали копійки. Церкви ж не було тоді. Й жінкам за меланку теж і 100 гр. наливали і за стіл сажали, і по годині-другій розмовляли, спілкувались. З меланкой заходили теж в любий дім. Тільки вже в останній час вибирали, в яку оселю входити, бо вже люди не всі однакові стали.

Щедрий Вечір – 14.01

Посівали чоловіки пізно вночі з 13.01 на 14.01. Бувало вже тут (коли вже жили у с.Луганському) жінки та чоловіки йшли в цю ніч меланкувать та посівать окремо, а потім всі разом збирались до однієї хати святкувати Старий Новий Рік. На Новий рік обов’язково повинен в хату першим зайти чоловік, не дай Бог жінка!

Посівали чоловіки з піснею:

Ой в полі в полі

Сам Господь ходив

Землю розносив

Діва Марія

Жито носила

Бога просила

Ой рости, Боже,

Жито-пшеницю

Всяку пашницю

Словами ж казали: Сєєм-вєєм посіваєм

З Новим Роком Вас вітаєм!

(Наспівав Борисенко Д.А. – онук Заяц Є.Х. - 1980 р.н., узнав її від отця, а той від свого отця і чоловіка Євгенії Харитонівни, тобто вже діда Дмитра Васильовича Борисенко (1930-1991), який народився в с.Тимошівка, Токмакського р-ну Запорожської обл.)

Вдень 14.01 діти щедрували під вікном. Хоч до своїх прийшов, хоч ні, а вони тоді приглашали в хату.

Щедрівки:

Щедрик-ведрик

Дайте вареник

Грудочку кашки

Кільце ковбаски

Словами:

Добрий вечір

Святий вечір!

Щедрівочка щедрувала

На віконце припадала

Чи ти тітка наварила

Чи ти тітка напікла

Неси нам до вікна!

Щедрували діти також по своїх, а за щедрування давали пиріжки, булочки, п’ятаки (совєтські).

Традициионная культура рядом с нами

ra-deja — Wed, 15 Dec 2010 11:34:26 GMT

Этот блог открыт нами после того, как была прочитана следующая информация с сайта украинского фольклорного ансамбля "Божичи":

"Божичи» продолжают социальную кампанию «Услышь голос предков!» В Киевском метрополитене снова появились плакаты с cоциальной рекламою ансамбля «Божичи». На этот раз мы призываем проявить интерес к людям старшего поколения, большинство которых являются носителями тех или иных знаний народной культуры. «Запиши, как поёт твоя бабушка!» - призывает плакат с изображением Екатерины Филипповны Буклаенко с с.Богуслав Павлоградского р-на Днепропетровской обл.

«Запиши, как играет твой дедушка!» - призывает плакат с изображением гармониста-виртуоза Дмитрия Львовича Мойсеенка, киевлянина, родом с Иванковского р-на Киевщины. Ведь теперь записать свою бабушку или дедушку - это так просто!
Почти у каждого есть мобильный телефон со встроенным диктофоном. Нужно только попросить Ваших бабушку или дедушку раскрыть Вам богатства своей памяти!

Во-первых, Вы получите чудесную памятку, а, во-вторых, записанный Вами материал может пригодиться какому-нибудь фольклорному коллективу.

Когда будете записывать, имейте ввиду, что с научной точки зрения очень важно, откуда родом бабушка или дедушка, которых Вы записываете, и откуда выучены ими та или другая песня, танец."

И МЫ, участники фольклорного ансамбля "РаДеЯ", осмотрелись вокруг и стали спрашивать у своих бабушек и дедушек, а что они знают и помнят. И вдруг оказалось - о чудо! - действительно, ходили колядовать и колыбельные пели. И вот этому-то мы и хотим посвятить этот блог - тому, что мы узнали от своих, соседских и совсем чужих бабушек и дедушек: Нашей родной культуре, стремительно исчезающей! Все материалы, которые мы будем узнавать, будут размещены здесь. И ими можно будет пользоваться, указывая ссылочку на наш сайт.

Призываем и Вас присоединиться к этому движению. А если Вам бабушки и дедушки рассказали-напели что-то интересное, можете выслать это нам на почту:

ra-deja@ya.ru

Мы будем очень Вам признательны!

Украинский фольклорный ансамбль "РаДея"

Коляда

Традициионная культура рядом с нами